|
|
Результати моніторінгу якості освітиРезультати моніторінгу якості освіти Діагностика дітей старшої групи проводилася під час звичайних для них видів діяльності: занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів, в ході яких вихователь спостерігав за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування, зацікавленнями, досягненнями тощо. Проте діагностування містили і спеціальні діагностичні процедури, які відбувалися також у звичній обстановці: в режимі гри, бесіди, заняття чи міні-заняття з окремими дітьми; контрольних та підсумкових занять; методу доручень (як одного із видів природного експерименту);вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо); дидактичних ігор та вправ; розвивальних ігор ; вивчення листків здоров'я кожної дитини; анкетування (опитування) батьків; аналізу мовлення батьків і рідних дитини. Оцінювання проводили двічі на рік ,спираючись на такі методи: - статистичні обстеження; - експертні опитування педагогів, дітей, батьків; - вивчення документації педагогів; - метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей; - методи обробки та накопичення інформації; - методи математичної статистики. В проведенні моніторингу оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі, взяли участь вихователь групи старшого дошкільного віку, вихователь-методист, директор. Було обстежено на початку року, у вересні, 34 дитини старшого дошкільного віку, наприкінці навчального року, в травні - 34 дитини. Перше оцінювання — на початку року, у вересні, для корекції освітньої діяльності вихователя; друге - у травні, для визначення сумарного кінцевого показника розвиненості дитини, а також невикористаних резервів розвитку дитини. Перше оцінювання показало наступні результати: високий рівень мали - 20 дітей (59% від всіх дітей); достатній рівень – 8 дітей (23%); середній - 6 дітей (18%); низький - 0 дітей. Друге оцінювання показало наступні результати: високий рівень мали - 28 дитини (82% від всіх дітей); достатній рівень – 6 дитина (18%) ; середній - 0 дитей; низький - 0 дітей. Оцінка сформованих у дітей компетенцій по кожному з факторів: 1. Фізичний розвиток та здоров’я дитини - дошкільники усвідомлюють цінність здоров'я, сформовані основні фізичні якості, рухові вміння, культурно-гігієнічні та оздоровчі навички і навички безпечної життєдіяльності. На кінець року згідно проведеного моніторингу досягнень показники значно покращилися. 2. Соціальний розвиток – у дітей старшого дошкільного віку сформовані навички соціально-визнаної поведінки, вміють налагодити взаємодію з іншими як дорослими так і дітьми, узгоджують свої інтереси з іншими однолітками, усвідомлюють своє місце у соціальному середовищі 3. Природно-екологічний розвиток – діти старшого дошкільного віку обізнані з природним середовищем планети Земля, мають знання про живу і неживу природу, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі і мають природодоцільну поведінку, усвідомлюють значення природи для діяльності людини. 4. Предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток - дошкільники володіють основними видами мистецтв: ліплення, малювання, аплікація, вправно володіють художніми навичками і технікою, елементарним художнім смаком, але ще не досконало орієнтуються у світовій культурі. Обізнані з предметним світом, його особливостями в межах житла, орієнтуються в предметному середовищі, користуються побутовими предметами, ощадливо ставляться до речей. 5. Ігрова діяльність – старші дошкільники обізнані із різними видами іграшок, здатні їх використовувати в самостійних іграх, спроможні організовувати різні види ігор, виконувати різноманітні ролі, узгоджувати поведінку з іншими, дотримуватися ігрових правил, використовувати ігрові матеріали. 6. Сенсорно-пізнавальний розвиток – старші дошкільники орієнтуються в сенсорних еталонах, їх видах, ознаках, властивостях, у просторі, мають поняття орієнтуватися у часі. Володіють прийомами узагальнення, класифікації, порівнянні, розвинуті здібності лічити, вимірювати, тощо. 7. Мовленнєвий розвиток - характеризується уміннями дітей вільно і невимушено вступати в розмову з дітьми, дорослими як знайомими, так і незнайомими, підтримують запропонований діалог, правильно вимовляти звуки, активно спілкуватися з допомогою мови, грамотно будувати речення, мати збалансований лексичний запас з кожної сфери життєдіяльності. Не всі діти володіють чіткою вимовою всіх звуків рідної мови. Більшість дітей правильно вживають граматичні форми рідної мови (рід, число, відмінок) та в достатній мірі вживають іменники і дієслова, але виникають труднощі у вживанні прикметників. Аналіз результатів спостереження за діяльністю педагогів показав, що сплановані форми роботи з дітьми відзначалися логічністю, послідовністю, постійною увагою до розвитку інтелекту, підвищенням уваги до процесу індивідуалізації навчання та виховання. Результати моніторингу освітньої діяльності дітей старшого дошкільного віку показали, що в загалом, діти вміють доцільно використовувати набуті знання в повсякденному житті. Результати моніторингу рівня розвитку дитей старшого дошкільного віку КЗДО № 330 ДМР
Кількість вихованців: 12 (логопед.група) № 5 Педагог: Гетьман Н.П.
КЗДО № 330 ДМР Кількість вихованців: 22 дитини група № 2 Педагог: Лапочкіна Н.В., Ліснічук О.П.
Виходячи з аналізу можна зробити висновок, що рівень знань дітей збільшився завдяки роботі вихователів над всебічним розвитком дітей. Хороших результатів педагоги досягли з розвитку гри, мовлення і формування навичок. Слід продовжити роботу з розвитку усіх компетентностей малюків, особливу увагу приділити здоров’ю, фізичному та моленнєвому розвитку, продовжувати тісну взаємодію з батьками щодо успішної адаптації дітей до умов дошкільного закладу. |
